ЄС зняв санкції з Фрідмана й Усманова, але отримав важливий компроміс
Еммануель Макрон поставив під загрозу санкції щодо майже 3000 росіян, а разом із ними і європейську єдність. Цей ганебний фарс може стати прикладом для інших держав-членів ЄС, пише Neue Z"urcher Zeitung.
росія випробовує Європу скрізь, де тільки може: через порушення повітряного простору, підпали та дезінформаційні кампанії вона перевіряє готовність і політичну рішучість європейських урядів до дії. Москва прагне виявити слабкі сторони європейців, щоб використати їх у своїх інтересах.
Але цього можна досягти і без впливу Кремля: ЄС зараз підносить росіянам свої слабкості на блюдечку із золотою облямівкою. Протягом кількох тижнів держави-члени марно намагалися продовжити санкції проти приблизно 3000 російських фізичних та юридичних осіб ще на шість місяців. Весь пакет заходів ледь не впав - угода була досягнута лише в останню хвилину.
Хто винний? На цей раз не ті, кого зазвичай підозрюють. Навіть колись такі незговірливі угорці після відходу Віктора Орбана виявили велику готовність до співпраці. Це країна, яка фактично претендує на провідну роль у європейській зовнішній політиці та підтримці України: Франція.
Париж вимагав виключити російсько-узбецького олігарха Алішера Усманова з списку санкцій з міркувань "національної безпеки". Реальні причини залишаються незрозумілими. Вимоги пов'язані із секретними переговорами з Азербайджаном, де ув'язнено кілька французьких громадян. Ці громадяни, ймовірно, мають бути звільнені відразу після скасування санкцій проти Усманова. Такі країни, як Латвія, у свою чергу, були сповнені рішучості перешкодити цьому. Але Франція залишалася непохитною - і справді Усманов тепер виключений зі списку.
Єлисейський палац демонструє готовність ставити під сумнів санкційну політику ЄС заради просування національних інтересів. Така поведінка була звичною для невеликої Угорщини, але не для впливової Франції при Макроні, який послідовно наполягав на жорсткій позиції по відношенню до росії.
Переговори та його результати посилають фатальний сигнал слабкості, який, мабуть, сприймуть у Москві із задоволенням. Європейці не виглядають як ті, що здатні діяти як геополітичний гравець, а створюють враження розрізненої групи, для якої вузькі інтереси важливіші, ніж єдині дії проти агресивної війни росії.
Це стало очевидним уже в липні, коли ЄС зміг прийняти 21-й пакет санкцій лише після того, як він був значно пом'якшений кількома державами-членами. Наприклад, Греція хотіла продовжити експорт російського ЗПГ до третіх країн. Німеччина, Франція та Португалія виступили проти заборони на імпорт тріски з росії. Заборона на поїздки для росіян, які воювали в Україні, також не була запроваджена, оскільки кілька країн, що залежать від туризму, засумнівалися у його здійсненні.
Якщо окремі держави виключають людей зі списку з суто політичних причин, то вся система втрачає довіру. Франція вже подала сумнівний приклад.
Натхненний підходом Парижа Люксембург закликав до скасування санкцій проти мільярдера Михайла Фрідмана. Він подав позов проти невеликої держави у зв'язку із заморожуванням його активів та вимагає компенсацію у розмірі близько 15 млрд. євро. Тепер і його буде виключено із списку санкцій.