Віталій Портников: Пробний крок Путіна. Чому Кремль роздратований "Кримською платформою"?
Кремль хоче неможливого
Офіційна представниця російського зовнішньополітичного відомства Марія Захарова попередила, що участь тих чи інших країн у саміті "Кримської платформи" позначиться на ставленні Росії до них. "Будемо змушені розглядати участь окремих країн, міжнародних організацій та їхніх представників у "Кримській платформі" як зазіхання на територіальну цілісність Російської Федерації", - наголосила Захарова в коментарі, який з'явився на сайті МЗС Росії.
Як саме реагуватиме Москва - і чи буде взагалі - поки що не конкретизується. Але роздратування з приводу проведення саміту "Кримської платформи" очевидне - і не лише Захарова його висловлює.
Здавалося б, що такого сталося? Адже від того, що в Києві зібралися керівники цілої низки країн світу, вкотре оголосили про неприпустимість російської анексії українських територій, виступили зі спільною декларацією, нічого для Росії не змінилося.
Над Сімферополем або Ялтою як і раніше - російські триколори. Чорноморський флот - у Севастополі. Російське керівництво Криму - в сімферопольських кабінетах. Українські патріоти та активісти - у катівнях. А позиція країн, представники яких зібралися в Києві, й до саміту була добре відома: анексії Криму вони не визнають, тут теж нічого не змінюється.
Ще напередодні зустрічі в Києві та ж Захарова в інтерв'ю російським журналістам наголошувала, що Москві не потрібний ніякий альтернативний майданчик для діалогу щодо Криму, бо "справжня "Кримська платформа" розташована в Криму". Так у чому ж справа?
У Кремлі прагнуть, з одного боку, утверджувати свої інтереси силою, а з іншого - щоб це право сили визнавалося міжнародною спільнотою
А справа, впевнений, у тому, що Москва, як і раніше, хоче неможливого. У Кремлі прагнуть, з одного боку, утверджувати свої інтереси силою, а з іншого - щоб це право сили визнавалося міжнародною спільнотою. Але так у сучасному світі, який ще не забув уроки двох світових воєн, як бачимо, не виходить.
Російські чиновники є активними адептами "Великої перемоги", та ж Захарова незмінно з'являється у травневі дні з "георгіївською стрічкою", нагадує про перемогу в Другій світовій війні.
Так ось: головний урок Другої світової війни полягав у тому, що коли ти починаєш погоджуватися з тим, що кордони можна змінити силою і без поваги до міжнародного права, то агресор йде далі й далі.
Упевнений, що анексія Криму була в цьому сенсі першим, пробним кроком для Путіна - як першим, пробним кроком для Гітлера був аншлюс Австрії. І чому ж політики в країнах, які пережили війну та окупацію, мають цього не помічати? За матеріалами Радіо Свобода (Рубрика "Точка зору", спеціально для Крим.Реалії)