Комбат у 47 ОМБр "Маґура" подав рапорт на звільнення: деталі скандалу
Комбат 47-ї бригади ЗСУ подав у відставку з різкою критикою командування: «Найбездумніші накази за весь час служби»
Командир одного з батальйонів 47-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України Олександр Ширшин заявив про своє рішення залишити посаду, супроводивши цю заяву гострою критикою на адресу вищого військового керівництва. Відповідний допис оприлюднено ним на особистій сторінці у Facebook.
Ширшин відверто охарактеризував останні бойові завдання як «найбезглуздіші за весь час служби», підкресливши, що, на його думку, вони не мали жодної тактичної доцільності та призвели до невиправданих втрат серед особового складу. «Коли немає бачення, немає ініціативи, немає відповідальності — ми маємо те, що маємо: безглузді втрати, імітацію процесів і абсолютну байдужість до людей», — написав комбат.
Окрім того, він звернув увагу на низьку якість управлінських рішень, зробивши натяк на політичну мотивацію деяких наказів. За його словами, командири на середньому рівні змушені виконувати розпорядження, які мають формальний, а не стратегічно виправданий характер, що унеможливлює ефективну оборону або наступальні дії.
«Діти високопосадовців теж повинні виконувати ці накази — в піхоті, на нулі, під снарядами», — емоційно звернувся Ширшин до Генерального штабу, натякаючи на відрив вищого командування від реальності війни.
Він підтвердив, що вже написав рапорт про звільнення і чекає на офіційне підтвердження. Рішення, за його словами, було непростим, але єдино можливим у нинішніх умовах. Ширшин очолив батальйон у липні 2024 року, і з того часу під його керівництвом підрозділ виконував завдання на східному напрямку, зокрема в межах бойових дій на кордоні з Курською областю РФ.
На цей момент Міністерство оборони та Генеральний штаб публічно не прокоментували заяву командира 47-ї бригади. Водночас в експертному середовищі вже лунають заклики до відкритого обговорення проблем у військовому управлінні, аби уникнути подібних інцидентів і зберегти бойовий потенціал ЗСУ.
Цей випадок може стати ще одним сигналом про необхідність критичної переоцінки підходів до ведення війни та кадрової політики в армії, особливо в умовах тривалої і виснажливої боротьби за незалежність України.


